| Головна » Статті » Література |
| У розділі матеріалів: 124 Показано матеріалів: 21-30 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 12 13 » |
|
ув собі чоловік. Жив він у великій радості з
жінкою i з своїми дітьми Іванком i Марійкою. Та недовго так тривало.
Померла жінка. Чоловік дуже зажурився. Вирішив, що не буде більше
женитися. Жив з дітьми вдівцем дев'ять років. А на десятому знайшов
господар служницю. Жила вона по сусідству, ходила до нього,
розраджувала. Почав він їй казати:
- Поберімося. |
|
Жила на світі одна жінка. Дуже хотілося їй мати дитину. От якось добра фея подарувала їй чарівне зернятко. Посадила жінка те зерня, і виросла з нього квітка. Одного ранку жінка побачила у пуп’янку крихітну дівчинку і назвала її Дюймовочкою. |
|
Поїхав чоловік до лісу ріпу сіяти. Зорав землю, аж раптом ведмідь до нього підходить та й каже:
- Не їж мене, - відказує чоловік, - я з тобою поділюся: давай, тобі – вершки, а мені – корінці. Ведмідь погодився...
|
|
З сірого, похмурого неба падав сніг. Білий-білий! Весела юрба бігала по двору, бавилася у сніжки. Аж ось над двором пролунало:
- Хлопці, а давайте зробимо сніговика!!! |
|
Жив колись у великому лісі
мале-е-енький горобець. Він усе вмів, тільки не міг співати як інші
птахи. Бувало, вони співають-заливаються, а він тихенько заб’ється в
куток і уважно слухає. Одного разу, перед якимось святом, пташиний цар
видав указ, щоб всі лісові птахи показали йому свою співочу
майстерність.
|
|
|
Якось давним-давно зібралися на хмаринці Янголи і почали розмірковувати. А розмова у них пішла за людей... Про те як багато на землі не може знайти собі пару, як важко після зради знову повірити. Про всі ті земні турботи, що зустрічаються на кожному кроці. |
|
На осінньому листячку лежало котенятко. Ще зовсім маленьке, за людськими мірками - немовля. Воно сліпо тицяло мордочкою у різні боки і плакало. Мам, мам.. – пищало мале. Воно замерзло і хотіло їсти. Мам, мам, – жалібно гукало. Але, мама не чула. Вона була далеко... |
|
Жила-була
тітонька Кухня. Але була вона не велика, а маленька іграшкова. Її
господарку звали Уляна. Кожного ранку вона готувала для ляльок щось
смачненьке: то квітковий пиріг спече, то фруктового супу наварить...
Хоча невеличка, а вже господиня!
|
|
Якось
давним-давно зібралися на хмаринці Янголи і почали розмірковувати. А
розмова у них пішла за людей... Про те як багато на землі не може знайти
собі пару, як важко після зради знову повірити. Про всі ті земні
турботи, що зустрічаються на кожному кроці.
|
