| Головна » Статті » Література » Казки |
Як котенятко знайшло маму.Казка.
А все тому, що вчора, хлопчик-школяр узяв малого клубочка до себе додому. Лише тому що хотів мати вдома тваринку. Йому було байдуже що за ним бігла мама котенятка і плакала, що вона просила повернути їй її дитину. Хлопчик не зважав. Він ніс малого клубочка до себе додому. А вдома батьки зчинили галас. Адже не можна без дозволу приносити до дому тварин! От так і вийшло, що маленький котик знову опинився на вулиці. Сам. Далеко від дому. Серед осіннього карнавалу листя і дощу. Далеко від мами. Але він не здавався: мам, мам... – продовжував кликати. Та мами не було... Коли вже почало сутеніти, сил у котеняти майже не залишилося. Мале втомлено розпростерлося на землі, як те листя, що попадало з дерев. Аж, раптом: - Вуханьчику, ти чий? – запитав лагідний голос. Малий, не вірячи що це звертаються до нього, все ж підняв голову. - Вуханьчику, - нахилилася до котенятка дівчинка. - Ти саменький тут, так? А серце у малюка ледве не вистрибувало із грудей. Цей голос! Він такий ніжний, він такий теплий, він такий... такий мамин! - Мам, - промуркотіло котенятко. – Мама! А Таня, так звали дівчинку, поглянула на своїх батьків: - Можна взяти котеня? – запитала. Дорослі між собою переглянулися, а потім ствердно кивнули: - Бери. Але, доглядати будеш за ним ти! - Домовилися, - відповіла дівчинка і, ще ніжніше притулила до серця маленький клубочок. – Тепер я буду для тебе мамою, Вуханьчику. - Мам...- вже крізь сон, ствердно відповів малюк. А навколо кружляло у танку листя. Воно радісно виспівувало: Котенятко знайшло маму... маму... свою маму... Автор Наталя Гуркіна natalyagurkina.ucoz.ua | |||||||
Переглядів: 1664
|
|
Випадкові файли
Схожі матеріали | |||||||
| Всього коментарів: 0 | |



