Скільки одягу треба дитині? Кожного разу, коли ми одягаємо чадо на прогулянку це питання встає на повний зріст. Ось, наприклад, картинка з теплої пори року : мама в майці і шортах штовхає попереду себе коляску, в якій лежить згорток з ватної ковдри... Нескладно здогадатися, що в цій ковдрі схований малюк. Сумно, але факт: багато молодих мам надмірно тепло одягають своїх дітей до тих пір, поки ті не навчаться переконливо описувати свій стан словами "Мені холодно"! і "Мені спекотно"!
І навіть коли дитина вже намагається спілкуватися з дорослими на рівних, продовжують кутати його, сумніваючись в тому, що дитина може правильно оцінити свої відчуття. Хтось винить в подібному укутуванні вплив бабусь і дідусів - одвічних любителів одягнути дитину потепліше. Проте нерідко причина подібних кутань - особисті сумніви мам. Розвіяти їх можуть і повинні досвідчені педіатри. Адже коли справа стосується здоров'я дітей, кого як ні лікаря треба слухати?
Шари одягу
Як одягнути дитину? - це питання не лише моди. І оптимальна відповідь на нього може дати тільки лікар. Справа, звичайно, не в рюшечках і бантиках, а у кількості шарів одягу на дитині. Золоте правило одягання малюків педіатри формують так: одягніть дитину так само, як себе, плюс один шар. Якщо ж шарів буде більше, ніж треба, це загрожує:
- перегріванням - маленька дитина, у якої ще недостатньо розвинена система терморегуляції, на надмірну кількість теплих речей, одягнених на нього, може зреагувати підвищенням температури тіла до 39-40ºЗ, порушенням дихання, апное, тепловим ударом, запамороченням і головним болем. Так правильний догляд за дитиною може обернутися навіть трагедією;
- переохолодженням - швидко спітнілий в зайвій кількості теплого одягу дитина навіть на невеликому протязі замерзне і підхопить застуду;
- нездатністю організму пристосовуватися до умов довкілля - дитина, якої в дитинстві увесь час кутали, впродовж усього свого життя мерзнутиме навіть при щонайменшому похолоданні; його організм настільки пристосується до тепла, що не буде здатний справлятися з холодом;
- неврозами, дратівливістю і агресією - на перегрівання(наприклад, спітнівши в транспорті) і дорослі, і діти реагують однаково: їм стає незатишно, а якщо можливості змінити ситуацію немає, то з'являється роздратування, а діти, як правило, змінити нічого не можуть - хто ж їм, спітнілим, дасть можливість роздягтися? Ні за що. І, опинившись в пастці тепла, вони капризуватимуть, нитимуть, плакатимуть, дратуватимуться, битимуться... (до речі, коли дитина починає неадекватно поводитися в магазині, справа може бути зовсім не в тому, що йому до зарізу потрібна нова ляльки чи машина;
- психологічними проблемами - у тому числі, низькою самооцінкою(такого висновку дійшли психологи, що визначили зв'язок між кутанням в дитинстві і сором'язливістю, боязкістю і неадекватною самооцінкою в дорослому житті).
Рух -це тепло
Дітей складно утримати на одному місці. Вони "втрачаються всюди і знаходяться скрізь". Правда, відноситься це до правильно одягнених дітей. Ті ж малюки, яких одягнули занадто тепло, малорухомі, в'ялі і вередливі. Щоб не псувати настрій і не підривати здоров'я дітей, мамам треба пам'ятати, що доки вони стоять нерухомо на дитячому майданчику, діти увесь час знаходяться в русі. А значить їм набагато тепліше, адже вироблення тепла збільшується в два рази при ходьбі і в чотири(!!!) рази при бігі.
Тонко і зручно
Не треба забувати, що на дворі XXI століття. І дуже давно не є розкішшю(і речами тільки для спортсменів) дитячий одяг, наприклад куртки і комбінезони, на холлофайбере - тонкі і легкі на вигляд, але дихаючі і теплі. Вибравши такий вид теплого одягу, можна не боятися, що малюк замерзне і при цьому не робити з нього незграбного космонавта, що робить перші кроки по Місяцю...
Підказки для мами
До тих пір, поки не вдасться опанувати мистецтво одягання дитини, недосвідченим мамам можна і треба користуватися " підказками", які складають досвідчені педіатри, щоб полегшити догляд за дитиною. У таких " підказках" детально розписано, що і в якій кількості треба надівати на дитину при певній температурі. Користуючись подібним керівництвом, з часом прийде здатність визначати кількість шарів дитячого одягу самостійно. Головне, почати. Наприклад,перебороти в собі бажання загорнути дитину у ватну ковдру або хутряний конверт, коли на вулиці плюс двадцять. А замість цього, звірившись з рекомендаціями педіатра, надіти кофтину, повзунки, хусточку, згори прикривши малюка байковою пелюшкою або тонкою ковдрочкою. Звичайно, прагнення кутати з першого разу не пропаде. Але - дорогу осилить той, що йде. Особливо, якщо цей той, що йде одягнений по погоді.
|
|
